Аерографія

Після затвердження малюнка асистенти майстрів повітряної кисті приступають до спеціальної підготовки машини, що нагадує підготовку до звичайного фарбування кузова. В деяких випадках починають з арматурних робіт — наприклад, якщо малюнок наноситься на двері, необхідно зняти з неї молдинги, ручку і ущільнення стекол. То ж стосується грат радіатора, «мулек» на капоті і кришці багажника, фар, а часом знімають навіть бічні стекла-кватирки. Потім автомобіль піддається трудомістким і дуже запорошеним процедурам — видаленню старого лаку і «лікуванню» дрібних вогнищ корозії: тріщин, сколовши фарби, невеликих вм’ятин і подряпин. Все це забирається, шпатлюется і зашкуривается, інакше всі дефекти вилізуть з-під нового лаку найближчими місяцями. Потім на машину наносять шар основи — фон майбутнього малюнка, і передають художникові. Залежно від характеру зображення, художник підбирає фарби різних кольорів, потрібних для роботи, і, якщо необхідно, виготовляє трафарети. Потім за допомогою аерографа малюнок пошарово наноситься на кузов. Інколи для виконання особливо тонких і дрібних елементів малюнка майстра все ж застосовують кисті і навіть спеціальні олівці.
Після нанесення малюнка машина потрапляє до малярів, які накладають на малюнок декілька шарів лаку для захисту його від дії довкілля. Потім лак сушиться в спеціальній сушильній камері. Сушка лаку не менш відповідальний процес — температура в камері не повинна перевищувати 60 градусів, інакше можуть зіпсуватися пластикові деталі автомобіля. Деякі лакувальники також вважають, що при температурі більше 60 градусів лак може потекти, скипіти або розтріскатися, а це приведе до переробки всієї роботи. Нанесення малюнка разом з підготовкою і лакуванням зазвичай займає близько двох тижнів, хоча деякі машини деколи проводять в майстерні і більше місяця. Термін роботи в цьому випадку визначає не швидкодію майстрів, а складність сюжету.

Від Пітера ка Москви
У будь-якому крупному місті нашої країни обов’язково знайдеться фахівець, здатний якісно «задути» малюнок на автомобіль. Стилі, що проте склалися, сьогодні є лише в аэробрашеров Москви і Петербургу, а твори регіональних умільців доки не піддаються чіткій класифікації — далеко від двох столиць клієнт ще лише починає дозрівати, і цікаві роботи там зустрічаються досить рідко. Зате по столичних вулицях сьогодні їздять десятки ексклюзивних машин з авторськими малюнками. Основна риса, по якій можна відрізнити «московську школу» аерографії, — це оформлення «свіжіших» моделей автомобілів.

Пітерським художникам здебільше дістаються машини, що вже поїздили. У Петербурзі рідкість, аби клієнт привіз аэробраше-рам автомобіль прямо з автосалону, в Москві ж це трапляється досить часто. Існують і сюжетні відмінності, які, правда, більшою мірою залежать від особи художника. Але ж на людину впливає місце, в якому він живе.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

К сожалению, отзывы закрыты.