Парадоксу тут немає. Річ у тому, що тюнинг розрахований не на масового усередненого споживача, а націлений на конкретного клієнта, на задоволення його персональних підвищених вимог. Так і спеціалізовані фирмы-бронировщики. Перетворення звичайного автомобіля на «фортецю на колесах» — це їх основна виробнича спрямованість. Тому якщо оригінальному бронюванню фірмою-виготівником піддаються лише певні види з модельного ряду, при цьому пропонуються конкретні рівні бронювання, бронировщики демократичніші і, як правило, працюють з ширшим спектром моделей, чим виготівники, перелік пропонованого оснащення у них ширший, вони прагнуть професійніше личити до питань розробки конструкції і підбору захисних матеріалів. Ціни на їх продукцію нижчі, питання гарантійного і післягарантійного обслуговування ними вирішуються через укладення договорів із спеціалізованими станціями обслуговування.
Проте тут потенційного клієнта може підстерігати підводний камінь. Не все спеціалізовані бронировщики мають схвалення заводу-виготівника на здійснюване ними доопрацювання автомобіля. Сам по собі цей факт не страшний, оскільки таке схвалення завод-виготівник не видає з ряду причин. Проте однією з них може бути неписьменні технічні рішення і низька якість виготовлення. В усякому разі, якщо досвіду в придбанні настільки специфічного товару недостатньо, вирішення про придбання броньованого автомобіля в того або іншого неоригінального бронировщика краще погоджувати з професійним консультантом.

Другим основним питанням, яке повинне вирішити для себе керівник служби безпеці перед замовленням броньованого автомобіля, — це який рівень захисту повинна забезпечувати його броня. Для цього на підставі статистичних і інших спеціальних методів мають бути проаналізовані можливі погрози. При цьому треба давати собі звіт в тому, що лише одна броньована машина не може бути панацеєю від всіх бід. Засоби поразки завжди йдуть попереду засобів захисту і, кінець кінцем, концепція «Броньований лімузин» має на увазі приховане розміщення броні, що, природно, накладає істотні габаритні обмеження (в першу чергу по товщині) на елементи захисту. Куля СВД із сталевим термоупрочненным сердечником здатна пробити пластину з броньової сталі завтовшки 15 мм, гранатомет «Муха» взагалі призначений для поразки важкої броньованої техніки. Природно, рідка легкова машина в змозі нести на собі адекватну цим погрозам захист.

Страницы: 1 2 3 4 5 6